БІВАЛОС®

Гранули для приготування суспензії по 2 г у пакетиках № 7, № 14, № 28 у коробці з картону, № 56 (по 28 пакетиків з гранулами у коробці; по 2 коробки у коробці з картону)

 

Производитель:Лабораторії Серв'є Індастрі

Міжнародна назва:Strontium ranelate

ATC класифікація:M05BX03

Русское название:БИВАЛОС

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БІВАЛОС®

(BIVALOS®)

Загальна характеристика:

мiжнародна та хiмiчна назви: стронцію ранелат; 5-[біс(Карбоксиметил)аміно]-2-карбокси-4-ціано-3-тіофеноцетова кислота, дістронція сіль;

основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: гранули жовтого кольору;

склад: 1 пакетик  містить стронцію ранелату 2 г;

допомiжнi речовини: аспартам, мальтодекстрин, манітол.

 

Форма випуску. Гранули для приготування суспензії.

 

Фармакотерапевтична  група.

Лікарські засоби для лікування захворювань кісток. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток.

Код ATC M05BX03.

 

Фармакологiчнi властивості.

Стронцію ранелат має подвійний механізм дії та призначається для лікування постменопаузального остеопорозу для зниження ризику переломів стегна і тіл хребців.

Фармакодинаміка

Дослідження in vitro,  довели, що стронцію ранелат:

-                 збільшує утворення кості в культурі кісткової тканини, а також розмноження попередників остеобластів і синтез колагену в культурі клітин кістки;

-                 зменшує резорбцію кісткової тканини за рахунок зменшення диференціації остеокластів і зниження їхньої резорбційної активності.

Подвійний механізм дії призводить до ребалансування обмінних процесів у кістковій тканині на користь остеогенезу.

В експериментальних дослідженнях доведено, що стронцію ранелат підвищує трабекулярну кісткову масу, кількість трабекул і їхню товщину. Це призводило до збільшення міцності кістки.

Клінічні та експериментальні дослідження довели, що у кістковій тканині стронцій в основному адсорбується на поверхні кристалів апатиту й тільки у незначній кількості заміняє кальцій у кристалах апатиту у заново сформованій кістковій тканині. Стронцію ранелат не змінює характеристики кристалів кісток.

При вивченні кісткових біоптатів клубового гребеня, які були одержані включно до 60 місяців після початку терапії стронцієм ранелатом у дозі 2 г/добу, не було відзначено будь-яких несприятливих ефектів відносно якості кістки або її мінералізації.

В клінічних дослідженнях у яких доведена ефективність терапії препаратом БІВАЛОС® у зниженні ризику переломів кісток, вимірювана середня величина мінеральної щільності кістки (МЩК) при лікуванні Бівалосом збільшувалася в порівнянні з вихідним рівнем приблизно на 4 % у рік у поперековому відділі хребта й на 2 % у рік - в ділянці шийки стегна, досягаючи через 3 роки (за даними різних досліджень) середньої величини 13–15 % та 5–6 %, відповідно.

При застосуванні препарату БІВАЛОС® у порівнянні із плацебо, починаючи з 3-го місяця лікування й протягом 3 років терапії, відзначається підвищення рівня біохімічних маркерів утворення кістки (кістково-специфічної лужної фосфатази й С-термінального пропептиду проколагена типу I) і зниження рівня біохімічних маркерів резорбції кістки  (сироваткового С-телопептиду й перехресно зв'язаного N-телопептиду в сечі).

Крім того, може відзначатися незначне зниження концентрації кальцію та паратиреоїдного гормону (ПТГ) у сироватці крові, підвищення концентрації фосфору в крові й загальної активності лужної фосфатази без будь-яких клінічних наслідків.

Фармакокiнетика.

Стронцію ранелат складається з двох атомів стабільного стронцію й молекули ранелової кислоти. Органічна частина сполуки дозволяє досягти кращих характеристик відносно молекулярної маси, фармакокінетики й переносимості лікарського препарату. У зв'язку з високою полярністю, відзначається низький ступінь всмоктування, розподілу в тканинах і зв'язування ранелової кислоти з білками плазми крові. Ранелова кислота не кумулює в організмі, а також відсутні дані, що свідчать про її метаболічні перетворення в організмі тварин і людини. Після всмоктування ранелова кислота швидко виділяється нирками в незміненому вигляді.

Всмоктування та біодоступність

Абсолютна біодоступність стронцію після перорального застосування 2 г стронцію ранелату становить близько 25 % (у діапазоні 19–27 %). Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3-5 годин після прийому одноразової дози 2 г. Концентрація стабільної рівноваги досягається через 2 тижні після початку лікування. Застосування стронцію ранелату одночасно з кальцієм або їжею знижує біодоступність стронцію приблизно на 60-70 % у порівнянні з тим, коли препарат приймають через 3 години після їжі. У зв'язку з відносно повільним всмоктуванням стронцію, необхідно уникати прийому їжі й препаратів кальцію як перед, так і після прийому стронцію ранелату. Препарати вітаміну D для перорального застосування не впливають на концентрацію стронцію.

Розподіл у тканинах

Об'єм розподілу стронцію становить близько 1 л/кг. Зв'язування стронцію з білками плазми крові людини низьке (25 %), стронцій має високу спорідненість з кістковою тканиною. Вимірюванням концентрації стронцію в кісткових біоптатах клубового гребеня пацієнтів, яких лікували препаратом БІВАЛОС у дозі 2 г/добу включно до 60 місяців, встановлено, що величини концентрації стронцію в кістці можуть досягати плато через 3 роки після початку лікування. Відсутні дані щодо кінетики виведення стронцію з кісток після закінчення терапії.

Біотрансформація

Як двовалентний катіон стронцій не метаболізується. Стронцію ранелат не інгібує ферменти системи цитохрому P450.

Виведення

Виведення стронцію носить часо- і дозозалежний характер. Ефективний період напіввиведення стронцію становить близько 60 год. Стронцій елімінується з організму із сечею й калом. Величина його кліренсу із плазми крові становить близько12 мл/хв (коефіцієнт варіації становить 22 %), а нирками - близько 7 мл/хв (коефіцієнт варіації – 28 %).

Фармакокінетика в особливих клінічних ситуаціях.

Особи літнього віку

Популяційні дані з фармакокінетики свідчать про відсутність зв'язку між віком і швидкістю виведення стронцію в цільовій групі пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів зі слабко або помірно вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну – 30-70 мл/хв) кліренс стронцію знижується в міру зниження кліренсу креатиніну (знижується приблизно на 30% при зниженні кліренсу креатиніну в діапазоні від 30 до 70 мл/хв), що обумовлює підвищення рівня стронцію в плазмі крові. У дослідженнях III фази встановлено, що в 85% пацієнтів на момент включення в дослідження кліренс креатиніну становив від 30 до 70 мл/хв, а в 6% – нижче 30 мл/хв, середня величина кліренсу креатиніну склала близько 50 мл/хв. Тому, у пацієнтів зі слабко або помірно вираженим порушенням функції нирок немає необхідності в корекції дози.

Відсутні дані по фармакокінетиці в пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок (із кліренсом креатиніну менш 30 мл/хв).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Відсутні дані з фармакокінетики у пацієнтів з порушенням функції печінки. Однак, з урахуванням фармакокінетичних властивостей стронцію, у цьому випадку не очікується будь-якого характерного ефекту.

Клінічна ефективність

Лікування постменопаузального остеопорозу:

Програма досліджень ефективності препарату у запобіганні переломів кісток складалася із двох плацебо-контрольованих досліджень: дослідження SOTI та дослідження TROPOS. В дослідження SOTI було включено 1649 жінок в період постменопаузи зі встановленим діагнозом остеопорозу (з низькою МЩК поперекового відділу хребта та переважно з переломами хребців), середній вік учасниць дослідження склав 70 років. В дослідження TROPOS було включено 5091 жінка у період постменопаузи зі встановленим діагнозом остеопороз (з низькою МЩК шийки стегна та наявністю переломів в анамнезі більш ніж у половини жінок), середній вік учасниць дослідження склав 77 років. В обох дослідженнях брало участь 1556 пацієнток у віці старше 80 років на момент включення у дослідження (що склало 23,1% від всієї досліджуваної популяції). Крім застосування стронцію ранелату 2 г/добу або плацебо, пацієнтки протягом усього періоду проведення обох досліджень приймали добавки кальцію та вітаміну D.

Прийом препарату знижував відносний ризик розвитку нових випадків переломів хребців протягом 3 років на 41 % (дослідження SOTI, табл. 1). Ефект був статистично значущим починаючи з 1-го року дослідження. Подібні переваги були продемонстровані й у жінок із наявністю множинних переломів до початку дослідження. Відносний ризик переломів хребців з наявністю клінічної картини (що визначали як переломи, супроводжувані болем у спині й/або зменшенням росту мінімум на 1 см) знизився на 38 %. В порівнянні з плацебо внаслідок прийому препарату БІВАЛОС® також скорочувалась кількість пацієнтів зі зменшенням росту мінімум на 1 см. Результати вивчення якості життя за допомогою оцінки за спеціальною шкалою QUALIOST, а також за бальною шкалою загального самопочуття на основі загальної шкали анкети SF-36, довели переваги препарату БІВАЛОС® в порівнянні з плацебо.

Ефективність препарату у зниженні ризику розвитку нових випадків переломів хребців була підтверджена в дослідженні TROPOS, у тому числі відносно пацієнток з остеопорозом, які не мали переломів до початку лікування.

 

Таблиця 1: Частка пацієнток з переломами хребців і зниженням відносного ризику їхнього розвитку

 

Плацебо

БIВАЛОСÒ

Зниження відносного ризику в порівнянні із плацебо (95 % довірчий інтервал), p - значення

Дослідження SOTI

N=3D723

N=3D719

 

Новий перелом хребців протягом 3 років лікування

32,8 %

20,9 %

41 % (27–52), p<0,001

Новий перелом хребців протягом 1-го року лікування

11,8 %

6,1 %

49 % (26–64), p<0,001

Новий перелом хребців із клінічними симптомами протягом 3 років лікування

17,4 %

11,3 %

38 % (17–53), p<0,001

Дослідження TROPOS

N=3D1823

N=3D1817

 

Новий перелом хребців протягом 3 років лікування

20,0 %

12,5 %

39 % (27–49), p<0,001

 

Аналіз об'єднаних даних досліджень SOTI та TROPOS показав, що у пацієнток, старше 80 років, на момент включення у дослідження БІВАЛОС® знижував відносний ризик розвитку нових переломів хребців на 32 % протягом 3 років дослідження (частота випадків переломів при прийомі плацебо склала 26,5 %, а при прийомі стронцію ранелату – 19,1 %).

Серед пацієнток, у яких перед лікуванням відзначалися показники МЩК поперекового відділу хребта й/або шийки стегна в діапазоні, характерному для остеопенії, без наявності переломів в анамнезі, але мінімум з одним додатковим фактором ризику виникнення  переломів (N=3D176), БІВАЛОС® протягом 3 років лікування знижував ризик розвитку першого перелому хребців на 72 % (частота випадків перелому хребців при прийомі стронцію ранелата склала 3,6 %, а при прийомі плацебо – 12,0 %).

Після проведення дослідження TROPOS аналіз даних проводили в підгрупі пацієнток з високим ризиком переломів – МЩК шийки стегна при Т-критерії ≤ –3 SD (діапазон, що використовувався у дослідженні, відповідав -2,4 SD за NHANES III) і вік ≥ 74 років. У цій групі (n=3D1 977, тобто 40 % пацієнтів, які брали участь у дослідженні TROPOS), БІВАЛОС® протягом 3 років лікування знижував ризик переломів стегна на 36 % у порівнянні із плацебо (табл. 2).

 

Таблиця. 2: Частка пацієнток з переломами стегна й зниженням відносного ризику серед пацієнток із МЩК  ≤ -2,4 SD (NHANES III) й у віці ≥ 74 років

 

Плацебо

БIВАЛОСÒ

Зниження відносного ризику в порівнянні із плацебо (95%  довірчий інтервал ), p-значення

Дослідження TROPOS

N=3D995

N=3D982

 

Перелом стегна протягом 3 років лікування

6,4 %

4,3 %

36 % (0–59), p=3D0,046

 

Показання для застосування.

Лікування постменопаузального остеопорозу для зниження ризику переломів стегна та тіл хребців.

 

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування.

 

Рекомендована добова доза становить 2 г стронцію ранелату (1 однодозовий пакет) на добу.

Оскільки прийом їжі, молока й молочних продуктів, може знизити всмоктування стронцію ранелату, препарат БІВАЛОС® слід приймати в інтервалах між прийомами їжі. З огляду на повільне всмоктування препарату, БІВАЛОС® рекомендується приймати перед сном, бажано не раніш ніж через 2 год після їжі.

 

Вміст одного пакетика висипати в склянку, додати 1/3 склянки води (щонайменше 30 мл) та розмішати гранули у воді до утворення суспензії (рівномірного розподілу гранул у воді). Хоча в дослідженнях із застосування препарату було продемонстровано, що стронцію ранелат у суспензії стабільний протягом 24 годин після приготування, суспензію слід випити відразу ж після того, як її приготовано.

 

У зв'язку з характером захворювання, із приводу якого проводять лікування, стронцію ранелат призначений для тривалого застосування.

 

Пацієнти літнього віку, пацієнти з порушенням функції нирок, пацієнти з порушенням функції печінки – див. розділ „Особливості застосування”.

 

Побічна дія.

 

Препарат БІВАЛОС® вивчали в клінічних дослідженнях, у яких брали участь близько 8000 пацієнтів. Безпеку препарату при довготривалому застосуванні оцінювали у жінок з остеопорозом у постменопаузальному періоді, яких лікували протягом 60 місяців стронцієм ранелатом у дозі 2 г/добу (n =3D 3352) або призначали плацебо (n =3D 3317) протягом III фази клінічних випробувань. Середній вік на момент включення в дослідження склав 75 років, а 23% пацієнтів із числа включених у дослідження мали вік 80-100 років. Були відсутні будь-які розходження в характері побічних явищ між групами лікування, незалежно від того, були пацієнти молодше або старше 80 років на момент включення в дослідження.

 

Загальна частота побічних явищ при лікуванні стронцієм ранелатом не відрізнялася від такої при прийомі плацебо, і побічні явища, зазвичай, були слабко виражені й мали оборотній характер. Найчастіше відзначалися такі побічні явища, як нудота й діарея, про які, зазвичай, повідомляли на початку проведення терапії, після чого не відзначалося достовірних розходжень між порівнюваними групами. Відміна терапії була обумовлена в основному нудотою (1,3 % та 2,2 % у групі приймаючих плацебо та приймаючих стронцію ранелат—відповідно).

 

На III фазі клінічних досліджень, що тривали більше 5-х років показали, що річна частота випадків венозної тромбоемболії (ВТЕ) при застосуванні стронцію ранелату у порівнянні із плацебо склала близько 0,7 %, при відносному ризику 1,4 (довірчий інтервал 1,0; 2,0) (див. розділ 4.4).

 

Повідомлялося про наступні побічні реакціі, що виникали під час клінічних та/або постмаркетингових досліджень із стронцієм ранелатом.

Побічні реакції, якими вважали побічні явища, у відношенні яких був принаймні можливий зв'язок з лікуванням стронцію ранелатом на III фазі клінічних досліджень, зазначені нижче, з використанням наступного правила (частота випадків у порівнянні із плацебо): дуже часті (>1/10); часті (>1/100 та <1/10); нечасті (>1/1000 та <1/100); рідкі (>1/10 000 та <1/1000); дуже рідкі (<1/10 000).

 

System Organ Class (SOC)

Частота виникнення

Побічні реакції

Відсоток пацієнтів, які мали прояв побічної реакції

Стронцію ранелат

(n=3D3352)

Плацебо

(n=3D3317)

Розлади з боку нервової системи

 

 

Часто:

 

 

головний біль

3,3 %

2,7 %

порушення свідомості

2,6 %

2,1 %

порушення пам'яті

2,5 %

2,0 %

Нечасто:

 

 

 судоми

0,4 %

0,1 %

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

 

 

Часто:

 

 

нудота

7,1 %

4,6 %

діарея

7,0 %

5,0 %

рідке випорожнення

1,0%

0,2 %

Частота не відома:a

 

 

блювання

-

-

болі у ділянці живота

-

-

подразнення слизової оболонки рота включаючи стоматити та/або звиразкування слизової  оболонки рота.

-

-

Розлади з боку гепатобіліарної системи:

 

 

Частота невідома:a

 

 

Підвищення рівня трансаміназ у сироватці (одночасно з проявами реакцій гіперчутливості на шкірі).

-

-

Розлади з боку шкіри й підшкірних тканин 

 

 

Часто:

 

 

дерматит

2,3 %

2,0 %

екзема

1,8 %

1,4 %

Частота невідома:a

 

 

прояви реакції гіперчутливості з боку шкіри, включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, ангіоедему

-

-

Випадки реакцій гіперчутливості тяжкого ступеня включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та DRESS-синдром (див. розділ "Особливості застосування").

-

-

Розлади з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини

 

 

Частота невідома:a

 

 

Скелетно-м’язовий біль, включаючи спазми м’язів, міалгію, біль у кістках, артралгію та біль у кінцівках.

-

-

Судинні порушення

 

 

Часто:

 

 

Венозна  тромбоемболія (ВТЕ)

2,7 %

1,9 %

Загальні розлади

 

 

Частота невідома:a

 

 

Периферичні набряки

 

 

Підвищення температури тіла (одночасно з проявами реакцій гіперчутливості на шкірі).

-

-

Розлади з боку психічної системи:

 

 

Частота невідома:a

 

 

Запаморочення.

-

-

З боку респіраторної системи, органів  грудної порожнини та середостіння:

 

 

Частота невідома:a

 

 

Гіперреактивність бронхів.

-

-

Показники лабораторних досліджень

 

 

Часто:

 

 

підвищення активності креатинкінази (КК)б

1,4%

0,6%

 

a Постмаркетингові дослідження

б Скелетно-м'язова фракція в 3 рази вище верхньої межі норми. У більшості випадків, ці показники спонтанно поверталися до нормального рівня, без зміни схеми лікування.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої  з допоміжних речовин препарату.

 

Передозування.

У клінічному дослідженні з вивчення впливу повторного введення здоровим жінкам у постменопаузальному періоді стронцію ранелату у дозі 4 г на добу протягом більше 25 днів була встановлена добра переносимість препарату. Одноразове застосування стронцію ранелату в дозах до 11 г у добровольців (здорових чоловіків молодого віку) не викликало розвитку будь-яких клінічно значущих побічних реакцій.

Після епізодів передозування під час проведення клінічних досліджень (до 4 г/добу, при максимальній тривалості лікування 147 днів) не відзначалося розвитку будь-яких клінічно значущих побічних реакцій.

З метою зменшення всмоктування активної речовини може бути корисним прийом молока або антацидних засобів. У випадку значного передозування рекомендовано промити шлунок для видалення діючої речовини, що не встигла всмоктатися.

 

Особливості застосування.

Пацієнтам, яких лікують стронцієм ранелатом, рекомендується приймати вітамін D і препарати кальцію у випадку, якщо недостатньо їхнього надходження з їжею.

Пацієнти літнього віку

Ефективність і безпека стронцію ранелату були встановлені в різних вікових категорій (навіть 100-літніх на момент включення у дослідження) жінок у постменопаузальному періоді з наявністю остеопорозу. Відсутня необхідність у корекції дози залежно від віку.

Застосування при порушенні функції нирок

Пацієнти з нирковою недостатністю легкого й середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30-70 мл/хв) не потребують корекції дози. Стронцію ранелат не рекомендується застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) у зв’язку з відсутністю даних.

У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю рекомендується періодично проводити оцінку функції нирок. Питання про продовження терапії препаратом БІВАЛОС® пацієнтів, у яких розвилася тяжка ниркова недостатність, варто вирішувати на основі індивідуального підходу.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Стронцію ранелат не метаболізується, тому пацієнти з порушенням функції печінки не потребують корекції дози.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ)

Клінічні дослідження показали, що терапія стронцієм ранелатом асоціювалася з підвищенням річної частоти випадків венозної тромбоемболії (ВТЕ), у тому числі тромбоемболії легеневої артерії. Причина цього не встановлена. БІВАЛОС® необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним ризиком ВТЕ, включаючи пацієнтів із ВТЕ в анамнезі. При лікуванні пацієнтів групи ризику або пацієнтів, у яких підвищився ризик ВТЕ, особливу увагу необхідно приділяти можливому розвитку ознак і симптомів ВТЕ й проводити відповідну профілактику розвитку венозної тромбоемболії.

DRESS-синдром (синдром гіперчутливості тяжкого ступеня)

Під час застосування препарату були отримані повідомлення щодо випадків реакцій гіперчутливості тяжкого ступеня – медикаментозного висипу, що супроводжується еозинофілією та виникненням системних симптомів (DRESS-синдром) (див. розділ "Побічна дія").

DRESS-синдром характеризується виникненням висипу, горячки, еозинофілії та системних симптомів (аденопатія, гепатит, інтерстиціальна нефропатія та інтерстиціальне ураження легень). Частіше DRESS-синдром виникав через 3 - 6 тижнів після початку застосування препарату. При припиненні застосування препарату та ініціації терапії кортикостероїдами прогноз сприятливий. Одужання може бути повільним. Після відміни терапії кортикостероїдами можливе повернення симптомів.

Необхідно попередити пацієнтів, що у разі виникнення висипу при застосуванні стронцію ранелату, необхідно негайно припинити його застосування та звернутися до лікаря.

Пацієнтам, які припинили лікування препаратом БІВАЛОС через виникнення реакцій гіперчутливості, ні в якому разі не слід відновлювати терапію цим препаратом.

Вплив на лабораторні показники

Стронцій може впливати на показники колориметричних методів визначення концентрації кальцію в крові й сечі. Тому для гарантії точної оцінки концентрації кальцію в крові й сечі, у клінічній практиці рекомендується використати метод атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою або метод атомної абсорбційної спектрометрії.

Пацієнти, які страждають на фенілкетонурїю

БІВАЛОС® містить речовину (аспартам), що є джерелом фенілаланіну, що може бути шкідливим для пацієнтів з фенілкетонурією.

Застосування у дітей і підлітків

Не рекомендується його застосування для лікування дітей через недостатність даних щодо ефективності та безпечності стронцію ранелату в даних вікових групах.

Вагітність та годування груддю

Препарат БІВАЛОС® призначений тільки для застосування жінками у постменопаузальному періоді. Відсутні клінічні дані про вплив стронцію ранелату у період вагітності. Якщо по необережності його застосовують під час вагітності, лікування необхідно відмінити. Стронцій екскретується в грудне молоко, тому цей препарат не рекомендується призначати в період годування груддю.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з точними механізмами

Стронцію ранелат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з точними механізмами. У разі появи ознак побічної дії необхідно бути обережними.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Прийом лікарських препаратів, що містять кальцій, може знизити біодоступність стронцію ранелату приблизно на 60–70 %. Тому між прийомом препарату БІВАЛОС® та вищезазначених лікарських засобів необхідно дотримуватись інтервалу не менше 2 год.

Тетрациклін для перорального застосування та антибактеріальні препарати хінолонового ряду для перорального застосування.

Двовалентні катіони стронцію ранелату можуть утворювати в шлунково-кишковому тракті комплекси із тетрацикліном для перорального застосування й антибактеріальними препаратами з групи хінолонів для перорального застосування та зменшувати їх абсорбцію. Одночасне застосування стронцію ранелату не рекомендується із зазначеними лікарськими засобами. Під час застосування тетрациклінів або антибіотиків з групи хінолонів для перорального застосування лікування препаратом БІВАЛОС® слід тимчасово припинити.

Антацидні препарати, що містять алюмінію та  магнію гідроксид.

Застосування алюмінію та магнію гідроксиду одночасно або за 2 години перед прийомом стронцію ранелату призводить до незначного зменшення всмоктування стронцію ранелату (зменшення AUC на 20–25 %). Застосування антацидних засобів через 2 години після прийому стронцію ранелату практично не впливає на всмоктування стронцію ранелату. Саме тому антацидні засоби, що містять алюмінію та магнію гідроксид, рекомендовано приймати щонайменше через дві години після прийому препарату БІВАЛОС®. Однак, якщо важко дотримуватись прийому антацидних препаратів щонайменше через дві години після застосування препарату БІВАЛОС® у зв'язку з рекомендованим застосуванням препарату БІВАЛОС® перед сном, то допускається одночасний прийом препарату БІВАЛОС® та антацидних препаратів.

Не відзначалося будь-якої взаємодії з пероральними препаратами вітаміну D.

Клінічні дослідження не виявили будь-якої взаємодії або підвищення рівня стронцію в крові при застосуванні з лікарськими засобами, які можуть призначатися цільовій групі пацієнтів одночасно із препаратом БІВАЛОС®. До таких засобів відносяться: нестероїдні протизапальні препарати (включаючи ацетилсаліцилову кислоту), аніліди (наприклад, парацетамол), антагоністи H2-рецепторів та інгібітори протонного насосу, діуретики, дигоксин і серцеві глікозиди, органічні нітрати, які застосовують при захворюваннях серця, блокатори кальцієвих каналів, бета-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II, селективні агоністи бета2-адренорецепторів, пероральні антикоагулянти, антиагреганти, статини, фібрати й похідні бензодіазепіну.

 

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не потребує особливих умов зберігання.

Термін придатності – 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка.

Однодозові пакетики, які містять по 2 г стронцію ранелату.

По 7, 14, 28 або 56 пакетиків у картонній коробці.

Назва та адреса виробника. 

Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція.

Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.

905 route de Saran, 45520 Gidy, France.

 

Назва та адреса заявника.

Лабораторії Серв'є, Франція.

Les Laboratoires Servier

22 rue Garnier, 92200 Neuilly-sur-Seine, France.

Copyright © 2008-2010 Довідник лікарських засобів При копіюванні матеріалів, активне, відкрите для індексування, гіперпосилання обов'язкове.